Плюсы и минусы гражданского брака

Несколько лет назад я испытала все прелести гражданского брака на себе. У меня появился молодой человек, и нам настолько не хотелось расставаться, что он постепенно стал ночевать у меня, тогда я еще жила с родителями.

Потом, так же незаметно, мы стали жить вместе. Родители не возражали, через какое-то время мы стали жить отдельно, и все было прекрасно. Только мне хотелось свадьбу. Через год нытья, аргументации и выставления ультиматумов, мне все-таки сделали красивое предложение, и мы поженились.

По понятиям

Вообще, под словосочетанием «гражданский брак» подразумевается брак, не освященный церковью, который родился в Нидерландах в XVI веке. Люди разных вероисповеданий не могли обвенчаться, и подобные союзы узаконивала власть. Сегодня все наоборот – неоформленный властями брак, даже после венчания, считается гражданским. А то, что в народе принято называть «гражданским браком» юридически расценивается как сожительство. Пары с «продвинутого» Запада, уже давно практикуют такой необременительный брак, а в последнее время он стал популярен и у нас.

Плюсы и минусы гражданского брака

В наше время человек во всем ищет удобства более тщательно, чем раньше. Еще бы: во всем такой выбор! Вот и гражданский брак представляется таким же удобным и современным изобретением. Только оправдано ли такое удобство?

Конечно же, неоспоримое достоинство гражданского брака – это определенная степень свободы. Вроде бы и при «муже», а с другой стороны практически свободна.

А сколько романтики в отношениях? Все-таки девушка еще не «жена», а «девушка», а девушек, как известно, на свидания приглашают и цветы дарят. Вот и наслаждаются люди пролонгированной конфетно-букетной стадией отношений.

Очень удобна несерьезность отношений – мы как бы играем в игру. А в игре кто придумывает правила? Правильно – участники! Не надо жить по законам, придуманным серьезными дядьками в костюмах. Никаких бумажек заполнять не надо: просто сели-решили-съехались-разъехались.

Женщина получает формальный статус «жены», а мужчина вполне реальную домработницу, которая еще и «супружеские обязанности» добровольно исполняет, а дверь из семьи остается приоткрытой – чуть что, можно удалиться. Хотя справедливости ради, стоит отметить, что в последнее время большинство «гражданских мужей» считает себя более «женатыми», нежели свободными.

Однако за кажущейся легкостью отношений скрываются подводные камни, которые нередко ведут к серьезным психологическим и юридическим проблемам.

Помнишь, с какой гордостью недавно вышедшая замуж подруга говорила «мой муж», и с не меньшим чувством называла себя замужней? А «гражданских», пусть даже и сильно любящих другу друга людей никогда не назовут мужем и женой. Про вас могут сказать «они живут вместе» и даже у «них все серьезно», но шепотом добавляют « они не расписаны». Удобно, конечно, не иметь обязанностей, но как же накладно бывает не иметь прав!

Если в нашей стране законодательство о браке и семье есть, то вот о «гражданском браке» – ни слова. И благодаря все той же легкости «бумажных» операций по сходу-расходу, «разводимость» в гражданском браке гораздо выше, нежели в официальном.

И в экономической стороне вопроса не мало туманностей. Если при разводе зарегистрированных супругов нажитое в браке имущество делиться пополам, то в данном случае, без специальных документов ничего не докажешь. И дело не только в порядочности противной стороны, но и в различных трагических обстоятельствах. Известны случаи, когда один из «супругов» погибал, а совместно нажитое имущество доставались совсем «левым» родственникам по праву наследования.

А теперь о чувствах. Много романтики – это конечно очень хорошо, но даже самый любимый и вкусный десерт в больших количествах как минимум надоедает, а как максимум вредит фигуре и здоровью. Так и в гражданском браке люди приедаются друг другу. Они как бы топчутся на месте. Семейная жизнь предполагает определенное развитие, продление рода, а в гражданском браке дети своего рода - табу.

Не стоит забывать и о том, что детородный возраст у женщины более ограничен, чем у мужчин, а детей не хочет редкая женщина. Гражданский брак, сам по себе не располагает к спокойной беременности, а тут еще иногда мужчины ревностно следят за тем, чтобы подруга его не посмела «хитростью женить на себе». Так радостное событие становится «нежелательной беременностью», что позитива в отношения не добавляет.

Совместная жизнь, будь то официальный брак или гражданский, это всегда большие эмоциональные затраты, а по эмоциям, как ты знаешь, женщины выкладываются на полную, а уверенности в мужчине не ощущают. Поэтому все приходится делать самой.

Кстати, в большинстве не расписанных пар, основные решения принимает женщины. На ее хрупкие плечи, как правило, мужчина складывает оплату скучной «коммуналки», инициатива «больших покупок» (вроде кухонного комбайна или стиральной машины) тоже женская, а нередко и платит женщина сама («Это ведь мне в первую очередь нужно»). Ну и, конечно же, все «серьезные разговоры» начинает женщина.

Так же нередко можно услышать от молодой женщины: «Я сама решила жить в гражданском браке и не идти дальше. Это мой выбор». Как правило, за этими словами может скрываться несколько подтекстов:

А) женщина действительно так решила, потому что имелся печальный опыт официального замужества у нее или родственников-знакомых, и она пообещала себе, что «больше никогда, даже близко»;

Б) она не может доверить данному субъекту себя любимую в официальное пользование по разным причинам: то ли карьера у нее идет «по-мужски» и делиться она не намерена ни в коем случае- то ли просто не доверяет.

В) она так говорит, чтобы сохранить собственное самолюбие. Ее мужчина, очень удобно устроился и настроил ее на такое проживание.

Г) она так говорит, чтобы от нее отвязались подружки и родственники, которые ехидно, заботливо, ненавязчиво и т.д. спрашивают, когда же свадьба.

Я попросила своих знакомых рассказать, что именно они ценят больше всего в гражданском браке.

Оля, 26 лет:

"С Димой мы встречались довольно долго, почти шесть лет. Потом у нас возникли разногласия и мы разошлись. Потом Дима вроде стал более серьезным и мы «съехались». Его мировоззрение поменялось, захотелось стабильности. Полгода я думала про совместное проживание. Наконец решилась, живем уже шесть месяцев, записались в очередь на роспись – теперь ждем, когда можно будет поддать заявление.

В гражданском браке мне нравится, родители не достают. Я получила свободу от своих домашних, да и перед «мужем» могу не отчитываться. И «налево» могу сходить с почти чистой совесть. Дима считает себя больше «мужем», чем просто «парнем».

Мы как бы играем в семью. Появились новые интересные обязанности: заботимся друг о друге, в магазин съездить закупиться, ужин приготовить. Финансы у нас у каждого свои, но покупки мы делаем 50/50, и коммунальные услугу также – с Димы «коммуналка» с меня - телефон и Интернет. Дети - только после свадьбы. Ну а ждать её не долго осталось".

Юра, 25 лет:

"Жить вместе с Наташей мы начали почти сразу, как стали встречаться. Просто мне настолько понравился проведенный вечер, что я остался на ночь, потом на утро, а потом и насовсем. Так и живем уже полтора года.

Появилось больше ответственности – унитаз починить, в магазин сходить. Деньги все отдаю Наташе – она и разбирается, что куда и сколько. Я чувствую себя больше женатым, нежели холосты: уже на ночь просто так не уйдешь, да и про пиво надо отчитываться – это тебе не мама. Гражданский брак для меня мало, чем отличается от обычного, хотя на расширение жилплощади рассчитывать не приходиться, да и детей без штампа как-то по этическим соображением не будешь заводить.

О свадьбе мы подумывали, я даже как-то не серьезно предложение делал, но разговоры дальше приглашенных на свадьбу не заходят. Да и денег на свадьбу надо накопить. Вообще планируем года через два: вроде и ждать не очень долго, да и не так страшно, что придется скоро расписываться".

Надежда Сорока

Several years ago, I experienced all the delights of a civil marriage for yourself. I had a young man, and so we did not want to leave, he gradually began to spend the night with me, then I was still living with my parents.

Then, just as quickly, we began to live together. Parents did not mind, after some time, we began to live separately, and everything was fine. Only I wanted a wedding. A year later, nagging, arguments and issuing ultimatums, I still made a handsome offer, and we got married.

According to the concepts of

Generally, by the phrase "civil marriage" means marriage without benefit of clergy, who was born in the Netherlands in the XVI century. People of different faiths can not marry, and such unions legitimized power. Today, the opposite is true - the marriage unformed authorities, even after the wedding, considered civilian. And what is popularly called "civil marriage" is legally regarded as cohabitation. Couples with "advanced" West, has long practiced a non-burdensome marriage, and recently it has become popular in our country.

Pros and cons of a civil marriage

Nowadays people around looking for convenience, more thoroughly than ever before. Another would be: around such a choice! That seems to civil marriage in the same user-friendly and modern invention. Only Is this convenience is justified?

Of course, the unquestionable advantage of civil marriage - is a certain degree of freedom. It seems to be at the "husband", and on the other hand is practically free.

And how romance in a relationship? Still, she has not "wife" and "girl" and the girls, as you know, on a date and invite the flowers are given. That people enjoy prolonged candy buketny stage of relations.

Very convenient dalliance - As if we're playing a game. And in the game who comes up with the rules? That's right - the participants! No need to live by the laws, invented serious guys in suits. No paperwork to fill in is not necessary: just sit-decided-gathered-parted.

A woman receives a formal status of "wife," and the man very real housekeeper, who also "marital duties" voluntarily performed, and the door remains ajar family - just that, you can leave. Although in fairness, it is worth noting that in recent years most of the "civilian men" feels more "married" rather than free.

However, the apparent ease relations hiding underwater rocks, which often leads to serious psychological, and legal problems.

Remember how proud recently married girlfriend said "my husband", and with no less feeling called herself married? A "civil", even if much of people who love each other can never be a husband and wife. About you can say "live together" and even "all of them seriously," but added in a whisper, "They are not painted." It is convenient, of course, have responsibilities, but how expensive is not to be right!

If in our country the law on marriage and the family is what it's about "civil marriage" - not a word. And thanks to all of the same lightness "paper" on the descent-flow operations, "divorces" are much higher in cohabiting relationships than the official.

And in the economic side of the issue is not small nebulae. If a divorce for the spouse of marital property divided in half, then in this case, no special documents did not prove it. And not only in the integrity of the opposing party, but also in various tragic circumstances. There are cases when one of the "spouses" died, and marital property battered absolutely "left" relatives by right of inheritance.

And now about feelings. Many romance - it is certainly very good, but even the most favorite and delicious dessert in large quantities at least bored, and as a maximum figure and harms health. And unmarried men stale each other. They seem to be treading water. Family life implies a certain development and extension of the kind, and unmarried children of a kind - a taboo.

Do not forget that women of childbearing age have more limited than that of men, and children do not want a rare woman. Civil marriage in itself is not conducive to a relaxed pregnancy and then there's sometimes men jealously watching, so that his girlfriend did not dare "to marry his cunning." So it becomes a joyful event "unwanted pregnancy", which in the positive relationship is not added.

Joint life, whether it is official or a civil marriage, it is always a great emotional cost, and on the emotions, as you know, the woman laid out in full, and confidence in the men do not feel. Therefore, we have to do everything myself.

By the way, most are not painted pairs, major decisions are made by women. On her fragile shoulders, as a rule, a man puts paid boring "communal", the initiative "large purchases" (such as a food processor or a washing machine) is also female, and often pays the woman herself ( "It's my first place to"). And, of course, all the "serious talk" begins the woman.

You can often hear from a young woman: "I myself decided to live in a civil marriage and not go any further. It is my choice". As a rule, these words may be hiding some subtexts:

A) a woman really is decided, because he had the sad experience of a formal marriage or her relatives, acquaintances, and she promised herself that "never, not even close";

B) it can not be trusted to the subject a favorite in official use for a variety of reasons: either the career she is "masculine" and share it does not intend in any case- or simply do not trust.

B) she says, to keep his own feelings. Her man, very conveniently arranged and tuned it to such accommodation.

D) she says that she got rid of girlfriends and relatives who maliciously, carefully, gently, etc. ask when the wedding.

I asked her to tell friends that they appreciate most in a civil marriage.

Olya, 26 years old:

"Dima, we met for a long time, almost six years. Then we have a disagreement, and we parted. Then Dima like became more serious, and we are" gathered ". His world has changed, wanted stability. For six months I thought about living together. Finally decided, we live for six months, enrolled in the queue list - now waiting for when it will be possible to succumb to the statement.

I like in a civil marriage, the parents do not reach. I got free from their home, and to "husband" can not report. And "left" can go almost pure conscience. Dima considers himself more "husband" rather than just "the guy."

We like to play in the family. There are new interesting responsibilities: care for each other, go to the store to purchase, cook dinner. Finance have each their own, but we do purchase 50/50, and utilities as well - with Dima "communal" to me - the phone and the Internet. Children - only after the wedding. Well, not long to wait for her to stay. "

Yura, 25 years old:

"Living together with Natasha we started almost as soon as began to meet. I'm just so pleased spent the evening that I stayed for the night, then in the morning, and then the good. And so there are already half a year.

There is more responsibility - to fix the toilet, go to the store. Money is given to all Natasha - she understands that where and how much. I feel more married than unmarried: already for the night just will not go away, and it is necessary to report about the beer - it's not you mom. Civil marriage for me a little different from the usual, although the expansion of living space can not count, and the child without a stamp once on ethical considerations will not start.

About the wedding, we were thinking, I even somehow not serious proposal made, but calls on wedding invitations do not go. And the money for the wedding it is necessary to accumulate. In general plan in two years: and like the wait is not very long, and it is not so terrible, that will soon have to sign. "

Nadezhda Soroka

Кілька років тому я відчула всю красу громадянського шлюбу на собі. У мене з'явилася молода людина, і нам настільки не хотілося розлучатися, що він поступово став ночувати у мене, тоді я ще жила з батьками.

Потім, так само непомітно, ми стали жити разом. Батьки не заперечували, через якийсь час ми стали жити окремо, і все було чудово. Тільки мені хотілося весілля. Через рік ниття, аргументації і виставлення ультиматумів, мені все-таки зробили красиву пропозицію, і ми одружилися.

за поняттями

Взагалі, під словосполученням "цивільний шлюб" мається на увазі шлюб, не освячений церквою, який народився в Нідерландах в XVI столітті. Люди різних віросповідань не могли обвінчатися, і подібні союзи узаконювала влада. Сьогодні все навпаки - неоформлений владою шлюб, навіть після вінчання, вважається цивільним. А то, що в народі прийнято називати «цивільним шлюбом» юридично розцінюється як співжиття. Пари з «просунутого» Заходу, вже давно практикують такий необтяжливий шлюб, а останнім часом він став популярний і у нас.

Плюси і мінуси цивільного шлюбу

У наш час людина в усьому шукає зручності ретельніше, ніж раніше. Ще б пак: у всьому такий вибір! Ось і цивільний шлюб видається таким же зручним та сучасним винаходом. тільки виправдане таке зручність?

Звичайно ж, незаперечна перевага цивільного шлюбу - це певна ступінь свободи. Начебто і при «чоловіка», а з іншого боку практично вільна.

А скільки романтики у відносинах? Все-таки дівчина ще не «дружина», а «дівчина», а дівчат, як відомо, на побачення запрошують і квіти дарують. Ось і насолоджуються люди пролонгованої цукерково-букетної стадією відносин.

дуже зручна несерйозність відносин - Ми як би граємо в гру. А в грі хто придумує правила? Правильно - учасники! Не треба жити за законами, придуманим серйозними дядьками в костюмах. Ніяких папірців заповнювати не треба: просто сіли-вирішили-з'їхалися-роз'їхалися.

Жінка отримує формальний статус «дружини», а чоловік цілком реальну домробітницю, яка ще й «подружні обов'язки» добровільно виконує, а двері з сім'ї залишається прочиненими - трохи що, можна піти. Хоча справедливості заради, варто відзначити, що останнім часом більшість «цивільних чоловіків» вважає себе більш «одруженими», ніж вільними.

Однак за уявною легкістю відносин ховаються підводні камені, які нерідко ведуть до серйозних психологічних і юридичних проблем.

Пам'ятаєш, з якою гордістю недавно вийшла заміж подруга говорила «мій чоловік», і з не меншим почуттям називала себе заміжньою? А «цивільних», нехай навіть і сильно люблять один одного людей ніколи не назвуть чоловіком і дружиною. Про вас можуть сказати «вони живуть разом» і навіть у «них все серйозно», але пошепки додають «вони не розписані». Зручно, звичайно, не мати обов'язків, але як же накладно буває не мати прав!

Якщо в нашій країні законодавство про шлюб та сім'ю є, то ось про «цивільному шлюбі» - ні слова. І завдяки все тій же легкості «паперових» операцій по сходу-витраті, «розлучуваності» в цивільному шлюбі набагато вище, ніж в офіційному.

І в економічний бік питання немало туманностей. Якщо при розлученні зареєстрованих подружжя нажите в шлюбі майно ділитися навпіл, то в даному випадку, без спеціальних документів нічого не доведеш. І справа не тільки в порядності супротивної сторони, але і в різних трагічних обставин. Відомі випадки, коли один з «подружжя» гинув, а спільно нажите майно діставалися зовсім «лівим» родичам за правом спадкування.

А зараз про почуття. Багато романтики - це звичайно дуже добре, але навіть найулюбленіший і смачний десерт у великих кількостях як мінімум набридає, а як максимум шкодить фігурі і здоров'ю. Так і в цивільному шлюбі люди набридають один одному. Вони ніби топчуться на місці. Сімейне життя передбачає певний розвиток, продовження роду, а в цивільному шлюбі діти свого роду - табу.

Не варто забувати і про те, що дітородний вік у жінки більш обмежений, ніж у чоловіків, а дітей не хоче рідкісна жінка. Цивільний шлюб, сам по собі не розташовує до спокійної вагітності, а тут ще іноді чоловіки ревно стежать за тим, щоб подруга його не посміла «хитрістю одружити на собі». Так радісна подія стає «небажаною вагітністю», що позитиву в відношення не додає.

Спільне життя, будь то офіційний шлюб або цивільний, це завжди великі емоційні витрати, а за емоціями, як ти знаєш, жінки викладаються на повну, а впевненості в чоловікові не відчувають. Тому все доводиться робити самій.

До речі, переважно не розписаних пар, основні рішення приймає жінки. На її тендітні плечі, як правило, чоловік складає оплату нудною «комуналки», ініціатива «великих покупок» (на кшталт кухонного комбайна або пральної машини) теж жіноча, а нерідко і платить жінка сама ( «Це ж мені в першу чергу потрібно»). Ну і, звичайно ж, все «серйозні розмови» починає жінка.

Так само нерідко можна почути від молодої жінки: «Я сама вирішила жити в цивільному шлюбі і не йти далі. Це мій вибір". Як правило, за цими словами може ховатися кілька підтекстів:

А) жінка дійсно так вирішила, тому що був сумний досвід офіційного заміжжя у неї або родичів-знайомих, і вона пообіцяла собі, що «більше ніколи, навіть близько»;

Б) вона не може довірити даному суб'єкту себе улюблену в офіційне користування з різних причин: чи то кар'єра у неї йде «по-чоловічому» і ділитися вона не має наміру ні в якому випадку-то просто не довіряє.

В) вона так каже, щоб зберегти власне самолюбство. Її чоловік, дуже зручно влаштувався і налаштував її на таке проживання.

Г) вона так каже, щоб від неї відчепилися подружки і родичі, які єхидно, дбайливо, ненав'язливо і т.д. запитують, коли ж весілля.

Я попросила своїх знайомих розповісти, що саме вони цінують найбільше в цивільному шлюбі.

Оля, 26 років:

"З Дімою ми зустрічалися досить довго, майже шість років. Потім у нас виникли розбіжності і ми розійшлися. Потім Діма начебто став більш серйозним і ми« з'їхалися ». Його світогляд змінилося, захотілося стабільності. Півроку я думала про спільне проживання. Нарешті зважилася, живемо вже шість місяців, записалися в чергу на розпис - тепер чекаємо, коли можна буде піддати заяву.

У цивільному шлюбі мені подобається, батьки не дістають. Я отримала свободу від своїх домашніх, так і перед «чоловіком» можу не звітувати. І «наліво» можу сходити з майже чистою совість. Діма вважає себе більше «чоловіком», ніж просто «хлопцем».

Ми ніби граємо в сім'ю. З'явилися нові цікаві обов'язки: дбаємо один про одного, в магазин з'їздити закупитися, вечерю приготувати. Фінанси у нас у кожного свої, але покупки ми робимо 50/50, і комунальні послугу також - з Діми «комуналка» з мене - телефон і Інтернет. Діти - тільки після весілля. Ну а чекати її недовго залишилося ".

Юра, 25 років:

"Жити разом з Наталкою ми почали майже відразу, як стали зустрічатися. Просто мені настільки сподобався проведений вечір, що я залишився на ніч, потім на ранок, а потім і до кінця життя. Так і живемо вже півтора року.

З'явилося більше відповідальності - унітаз полагодити, в магазин сходити. Гроші все віддаю Наташі - вона і розбирається, що куди і скільки. Я відчуваю себе більше одруженим, ніж неодружені: вже на ніч просто так не втечеш, та й про пиво треба звітувати - це тобі не мама. Цивільний шлюб для мене мало, чим відрізняється від звичайного, хоча на розширення житлоплощі розраховувати не доводитися, та й дітей без штампа якось з етичних міркувань не будеш заводити.

Про весілля ми подумували, я навіть якось несерйозно пропозицію робив, але розмови далі запрошених на весілля не заходять. Та й грошей на весілля треба накопичити. Взагалі плануємо року через два: начебто і чекати не дуже довго, та й не так страшно, що доведеться скоро розписуватися ".

Надія Сорока