Воспитание ответственности

RUSENUKR

Формирование ребенка как личности начинается уже к концу первого года его жизни. Во многих семьях на протяжении всего раннего детства ребенка считают маленьким и несмышленым, не способным отвечать за свои поступки и принимать решения. Зачастую родители просто не в состоянии понять, что их дитя понемногу взрослеет, и продолжают опекать своего малыша, как будто он - беспомощное существо. И таким образом происходит блокирование детской самостоятельности.

Часто можно видеть, как ребенка кормят с ложки, хотя он мог бы уже научиться и самостоятельно подносить ее ко рту. А как часто мама или папа наклоняются, чтобы надеть на ножку ребенка свалившийся сапожок или зашнуровать ботинок не потому, что ребенок не может это сделать сам, а потому что так – намного быстрее? Так месяц за месяцем у ребенка формируется привычка к тому, что взрослые должны его обслуживать, а он – еще маленький и ни за что не отвечает. Такие дети подолгу остаются беспомощными и в отсутствие всегда готовых прийти на помощь папы с мамой или бабушки с дедушкой, - например, в детском саду - они чувствуют себя ущербными и одинокими, поскольку, в отличие от других детей, не обладают элементарными навыками самообслуживания.

Читайте также о: Воспитание – не пытка

Когда дети становятся старше, родители начинают требовать от них ответственности за свои поступки. Но прежде чем требовать, нужно это качество в ребенке воспитать. Естественно, что чувство ответственности у ребенка отличается от аналогичного качества взрослого и зрелого человека. Для ребенка ответственность заключается в бережном отношении к имуществу семьи и своим собственным вещам, привычке к порядку, исполнении домашних обязанностей, стремлении выполнять свои обещания и так далее. Всему этому родители должны начинать обучать ребенка с самых первых лет его жизни.

Ответственность – это личностная характеристика, присущая в полной мере только зрелому человеку.

Нельзя требовать ответственности от тех, кто еще не в состоянии вести себя осознанно. От подростка, которому еще далеко до состоявшейся личности, нельзя ждать, что он будет отвечать за все свои поступки. А что уж говорить о детях дошкольного возраста? В этой связи кажутся забавными упреки некоторых родителей в адрес своих 5-летних малышей по поводу безответственности последних.

Воспитать свое чадо ответственным – как это сделать и с чего начать?

Предъявлять маленькому человечку взрослые требования – это, конечно же, еще преждевременно. Но создавать предпосылки для развития в нем определенных черт характера – это возможно и необходимо уже в первые годы жизни ребенка. Некоторые родители из чувства ложной жалости оказывают своим детям «медвежью услугу», полагая, что время терпит, и пока еще рано знакомить их малыша с реалиями взрослой суровой жизни. Но, жалея его сейчас, вы обрекаете его на страдания в будущем.

Подавайте ребенку личный пример

Ваш ребенок не научится отвечать за свои слова и поступки, если вы, его родители, безответственны сами. Свои поступки нужно подкреплять словами, поясняя ребенку мотивы своего поведения: Например: «Я обещал тебе, что в воскресенье мы пойдем в зоопарк, значит, обязательно пойдем»- «»Я помою машину, а ты наведи порядок в своей комнате, и тогда мы сядем за компьютер и поиграем в новую игру. А все бросить и сесть играть – это безответственно» и т.д.

Есть такие слова - «нельзя» и «надо»! Эти понятия ребенок должен накрепко усвоить. Если взрослый говорит, что нельзя что-либо делать – значит, это для ребенка должно стать законом. То же самое относится к понятию «надо». И здесь крайне важно, чтобы родители были последовательны в своих словах и поступках. Очень сложно запрещать что-либо ребенку, если вчера это было «нельзя», а сегодня - «ну, ладно, разрешаю…». Малыш должен усвоить, что не все в окружающем его мире подчиняется его желаниям и капризам. Если потакать им, пока он еще не начал ходить в детский сад, то потом, в обществе чужих ему взрослых и детей, ребенку будет очень сложно адаптироваться к навалившимся на него требованиям, и стрессовое состояние ему будет обеспечено.

Зона ответственности должна расширяться с возрастом ребенка

С ранних лет ребенку нужно объяснять, каким образом распределяются обязанности среди членов семьи. Каждый в семье должен за что-то отвечать, в том числе - и сам ребенок. Таким образом, ребенок начинает привыкать, что, как взрослые выполняют закрепленные за ними обязанности, так и он должен это делать на своем уровне ответственности. При этом очень важно, чтобы родители были последовательными в своих требованиях. Нельзя позволять ребенку отлынивать от своих обязанностей. Например, если он должен мыть за собой посуду, то от него нужно требовать ежедневного исполнения данной обязанности, а не тогда, когда у него есть настроение. Особенно это касается любящих бабушек, которые «жалеют» и чрезмерно опекают своих ненаглядных внуков, делая за них домашние дела.

Не бойтесь быть излишне требовательными к своему ребенку. Искренняя любовь, в сочетании с последовательностью в воспитании, поможет развить у малыша ростки ответственности, которые в последующем помогут ему сформироваться в личность, готовую брать на себя серьезные обязательства и исполнять их.

Formation of the child as a person begins by the end of the first year of his life. In many families throughout the early childhood is considered small and to innocent, unable to answer for their actions and decisions. Often, parents are just not able to understand that their child grows up a little, and continue to?take care of her baby, as if he - a helpless creature. And so there is blocking of child?independence.

Often you can see how the baby is fed with spoons, although he might have to learn on their own and bring it to his mouth. And how often mom or dad bend to put the boot had fallen or lace up shoe on the foot of the child, not because the child can not do it himself, but because it - a lot faster? So month after month, the child formed the habit of what adults need to maintain it, and he - still small and would not respond. These children are helpless for a long time, and in the absence always ready to come to the aid of Pope with his mother or grandparents - for example, in?kindergarten?- they feel lonely and flawed because, unlike other children who do not have elementary?self-service skills.

Read more about:?Education - not torture

When the children get older, parents begin to demand from them responsibility for their actions. But before you require, you need this quality in a child to raise. Naturally, the sense of responsibility of the child differs from that of an adult and mature man. For a child responsibility is caring for the family's property and his own things, the habit of the order, the performance of domestic duties, striving to fulfill their promises and so on. All this, parents should begin teaching the child from the very first years of his life.

Responsibility - a personal characteristic inherent only fully mature person.

One can not demand responsibility from those who are not able to act consciously. From teenagers who are far from the person held, can not be expected that he will be responsible for all their actions. And what can we say of the children of preschool age? In this context, it sounds funny reproaches some parents against their 5-year-old kids about the irresponsibility of the past.

To bring up their child in charge - how to do it and where to start?

Bring the little man adult requirement - it is, of course, is premature. But to create the preconditions for the development of its specific character traits - it is possible and necessary already in the early years of a child's life. Some parents of the false sense of pity for their children have "a disservice", believing that the time of suffering, and it is too early to introduce their baby with the realities of adult life harsh. But, regretting it now, you doom him to suffer in the future.

Set a personal example of a child

Your child learns to take responsibility for their words and deeds, if you, the parents, are irresponsible themselves. His actions should be supported by words, explaining the child motives of his behavior: For example: "I promised you that on Sunday we go to the zoo, so be sure to go" - "" I'll wash the car, and you clean up your room, and then we We sit at the computer and play a new?game. A drop everything and sit down to play - it is irresponsible, "etc.

There are such words - "no" and "must"! These concepts child should firmly grasp. If an adult says that you can not do anything - then it is for the child to become law. The same applies to the notion of "must." It is extremely important that parents are consistent in their words and actions. It is very difficult to forbid that any child, if it was "impossible" yesterday and today - "Well, okay, allow ...". The kid has to learn that not everything in the world around him and obeys his wishes?whims. If you indulge them until he has started going to kindergarten, then later, in a society foreign to him adults and children, the child will be very difficult to adapt to the demands fell on him, and he stressful condition will be ensured.

The area of responsibility shall extend to the age of the child

From an early age the child needs to explain how to distribute the responsibilities among family members. Everyone in the family must be for something responsible, including - and the child. Thus, the child begins to get used to that, as adults perform the duties assigned to them, and he must do it at their own level of responsibility. It is very important that parents are consistent in their demands. You can not allow your child to take time off from their duties. For example, if he has to wash their dishes, from him shall be required daily performance of this obligation, and not when he has a temper. This is especially true loving grandparents who "regret" over and watch over his beloved grandchildren, doing household chores for them.

Do not be afraid to be too demanding for her child. Sincere?love, in combination with the sequence in?rearing, help develop the baby sprouts responsibility, which later will help him form in person, ready to take on a serious commitment, and do them.

Формування дитини як особистості починається вже до кінця першого року його життя. У багатьох сім'ях протягом усього раннього дитинства дитину вважають маленьким і нетямущим, нездатним відповідати за свої вчинки і приймати рішення. Найчастіше батьки просто не в змозі зрозуміти, що їх дитя потроху дорослішає, і продовжують опікати свого малюка, як ніби він - безпорадне істота. І таким чином відбувається блокування дитячої самостійності.

Часто можна бачити, як дитину годують з ложки, хоча він міг би вже навчитися і самостійно підносити її до рота. А як часто мама або тато нахиляються, щоб надіти на ніжку дитини звалився чобіток або зашнурувати черевик не тому, що дитина не може це зробити сам, а тому що так - набагато швидше? Так місяць за місяцем у дитини формується звичка до того, що дорослі повинні його обслуговувати, а він - ще маленький і ні за що не відповідає. Такі діти довго залишаються безпорадними і під час відсутності завжди готових прийти на допомогу тата з мамою або бабусі з дідусем, - наприклад, в дитячому садку - вони відчувають себе неповноцінними і самотніми, оскільки, на відміну від інших дітей, які не мають елементарними навичками самообслуговування.

Читайте також про: Виховання - не катування

Коли діти стають старше, батьки починають вимагати від них відповідальності за свої вчинки. Але перш ніж вимагати, потрібно це якість в дитині виховати. Природно, що почуття відповідальності у дитини відрізняється від аналогічної якості дорослого і зрілої людини. Для дитини відповідальність полягає в дбайливому ставленні до майна сім'ї і своїм власним речам, звичкою до порядку, виконанні домашніх обов'язків, прагнення виконувати свої обіцянки і так далі. Всьому цьому батьки повинні починати навчати дитину з найперших років його життя.

Відповідальність - це особистісна характеристика, притаманна в повній мірі тільки зрілій людині.

Не можна вимагати відповідальності від тих, хто ще не в змозі вести себе усвідомлено. Від підлітка, якому ще далеко до особи, що відбулася, не можна чекати, що він буде відповідати за всі свої вчинки. А що вже говорити про дітей дошкільного віку? У зв'язку з цим здаються забавними закиди деяких батьків на адресу своїх 5-річних малюків з приводу безвідповідальності останніх.

Виховати своє чадо відповідальним - як це зробити і з чого почати?

Пред'являти маленькій людині дорослі вимоги - це, звичайно ж, ще передчасно. Але створювати передумови для розвитку в ньому певних рис характеру - це можливо і необхідно вже в перші роки життя дитини. Деякі батьки з почуття удаваної жалості надають своїм дітям «ведмежу послугу», вважаючи, що ще є час, і поки ще рано знайомити їх малюка з реаліями дорослого суворого життя. Але, шкодуючи його зараз, ви прирікаєте його на страждання в майбутньому.

Подавайте дитині особистий приклад

Ваша дитина не навчиться відповідати за свої слова і вчинки, якщо ви, його батьки, безвідповідальні самі. Свої вчинки потрібно підкріплювати словами, пояснюючи дитині мотиви своєї поведінки: Наприклад: «Я обіцяв тобі, що в неділю ми підемо в зоопарк, значить, обов'язково підемо» - «» Я помию машину, а ти наведи порядок у своїй кімнаті, і тоді ми сядемо за комп'ютер і пограємо в нову гру. А все кинути і сісти грати - це безвідповідально »і т.д.

Є такі слова - «не можна» і «треба»! Ці поняття дитина повинна міцно засвоїти. Якщо дорослий говорить, що не можна що-небудь робити - значить, це для дитини має стати законом. Те ж саме відноситься до поняття «треба». І тут вкрай важливо, щоб батьки були послідовні в своїх словах і вчинках. Дуже складно забороняти що-небудь дитині, якщо вчора це було «не можна», а сьогодні - «ну, ладно, дозволяю ...». Малюк повинен засвоїти, що не всі в навколишньому світі підкоряється його бажанням і капризам. Якщо потурати їм, поки він ще не почав ходити в дитячий сад, то потім, в суспільстві чужих йому дорослих і дітей, дитині буде дуже складно адаптуватися до навалилися на нього вимогам, і стресовий стан йому буде забезпечено.

Зона відповідальності повинна розширюватися з віком дитини

З ранніх років дитині потрібно пояснювати, яким чином розподіляються обов'язки серед членів сім'ї. Кожен в сім'ї повинен за щось відповідати, в тому числі - і сама дитина. Таким чином, дитина починає звикати, що, як дорослі виконують закріплені за ними обов'язки, так і він повинен це робити на своєму рівні відповідальності. При цьому дуже важливо, щоб батьки були послідовними у своїх вимогах. Не можна дозволяти дитині ухилятися від своїх обов'язків. Наприклад, якщо він повинен мити за собою посуд, то від нього слід вимагати щоденного виконання цього обов'язку, а не тоді, коли у нього є настрій. Особливо це стосується люблячих бабусь, які «шкодують» і надмірно опікують своїх синів-соколів онуків, роблячи за них домашні справи.

Не бійтеся бути надмірно вимогливими до своєї дитини. щира кохання, в поєднанні з послідовністю в вихованні, допоможе розвинути у малюка паростки відповідальності, які в подальшому допоможуть йому сформуватися в особистість, готову брати на себе серйозні зобов'язання і виконувати їх.

Источник: http://djeni.org/articles/deti/vospitanie_detey/vospitanie_otvetstvennosti/

Внимание, только СЕГОДНЯ!