Брачный договор. Заключение брачного договора либо контракта

Чтобы потом не винить себя за что-то не предусмотренное в браке заблаговременно не перекладывать вину за свои беды на остальных, есть лишь один выход. Это чрезвычайно цивилизованный путь, основанный на действующем законодательстве, - заключение брачного договора либо контракта.

Вообще, даже если такового контракта нет, то по Семейному кодексу, «имущество, нажитое супругами во время брака, является их общей совместной собственностью». При этом право на общее имущество имеют оба супруга - даже в этом случае, ежели кто-то все это время работал, другими словами «наживал», а иной посиживал дома, воспитывал детей и занимался хозяйством.

Определиться со своими обязательствами и знать свои права перед вступлением брак никому не помешает. Но, собираясь под венец и готовясь поделить вместе и радость, и горе, юные не желают думать о составлении брачного договора. Это кажется им жесткой не совсем уместной мерой. С одной стороны - предложение руки и сердца, а с иной стороны - условия раздела имущества? Да, это несопоставимые вопросы, нескончаемый конфликт сердца и разума, но решение за вами.

Нельзя не учесть того, что сейчас с каждым днем мы все решительнее и смелее идем к цивилизованным отношениям, а значит, и семейные взаимоотношения необходимо оформлять по-деловому, чтобы позже не было больно и грустно, тем паче, как указывает опыт, узы любви нередко оказываются существенно слабее материальных интересов.

На Западе издавна существует таковая форма юридического контракта, как брачный договор. В нашей стране к такой форме заключения семейных отношений пришли существенно позднее, так как до середины XIX века, когда в семейных отношениях наиболее важную и р.



шающуюроль играла церковь, если правительство, принято было считать, что брак - это понятие духовное не обязано распространяться на материальные ценности.

Но время не стоит на месте, и наступил момент, когда уровень материального благосостояния стал играть важнуюроль в брачных отношениях. Тогда было принято решение перенести некие нюансы домашней жизни в определенную форму юридического контракта, способного заблаговременно обговорить важные моменты жизни обоих супругов.

Брачный договор - это официальный документ, который призван регулировать имущественную сферу брачных отношений, при этом распространяется он на то имущество, которое было приобретено как до регистрации, так и при совместной жизни. Основной принцип, согласно которому строится этот документ, - взаимовыгодность и добровольность. Это значит, что документ имеет силу лишь тогда, когда он включает в себя положения, затрагивающие интересы обеих сторон, а заключение его предполагается лишь при обоюдном желании и исключает принуждение любого типа.

Это своего рода сделка, главные пункты которой могут быть оговорены до регистрации, но в официальную силу этот документ вступает лишь со дня начала официальных отношений. При составлении его в нашей стране непременно присутствие юридического лица, наделенного определенными возможностями, коим может являться нотариус. В остальных странах, к примеру во Франции, при подписании брачного договора довольно присутствия лица, представляющего правительство.

So you do not blame yourself for something not provided in advance in a marriage is not to shift the blame for their troubles on others, there is only one way out. This is a very civilized way, based on the current legislation, - the conclusion of a marriage contract or a contract.

In general, even if such contract is not present, then the Family Code, "property acquired by spouses during marriage is their common property." Thus the right to the common property of both spouses have - even in this case, if someone all this time to work, in other words "profiteers" and another was sitting at home with children and engaged in farming.

Decide with their obligations and to know their rights before entering marriage does not hurt anyone. But going down the aisle together and are ready to share joy and sorrow, the young are not willing to think about drawing up a marriage contract. It seems it is not quite tough appropriate measure. On the one hand - a marriage proposal, but on the other hand - the division of property conditions? Yes, this disparate issues, an endless conflict of the heart and of the mind, but the decision is yours.

It is impossible not to consider the fact that now every day we all resolutely and boldly go to a civilized relationship, and therefore the family relationships you need to register in a business that later was not hurt and sad, even more so, as the experience shows, the bond of love often It is significantly weaker than material interests.

The West has long been there such a form of a legal contract as a prenuptial agreement. In our country, to a form to enter into family relations came much later, because until the middle of the XIX century, when the family relationships and the most important river.



shayuschuyurol played church, if the government, it was customary to assume that marriage - it is a spiritual concept is not obliged to apply to tangible assets.

But time does not stand still, and the moment when the level of material well-being began to play vazhnuyurol in marital relations. Then it was decided to transfer certain nuances of family life in a certain form of legal contract that can advance to discuss important moments of life of both spouses.

Marriage contract - It is an official document, which is intended to regulate the property sphere of marital relations, at the same time extends it to the property which has been acquired both before registration, and in common life. The basic principle, according to which this document is based, - voluntary and mutual benefit. This means that the document is valid only if it includes provisions relating to the interests of both sides, and its conclusion is expected only by mutual desire and excludes any type of coercion.

It's kind of the deal, the main points of which can be negotiated prior to the registration, but the official force, this document comes only from the date of the beginning of official relations. In compiling it in our country, certainly the presence of a legal entity, endowed with certain abilities, to whom may be a notary. In other countries, for example in France, at the signing of the marriage contract rather presence of the person representing the government.

Щоб потім не звинувачувати себе за щось не передбачене в шлюбі завчасно не перекладати провину за свої біди на інших, є лише один вихід. Це надзвичайно цивілізований шлях, заснований на чинному законодавстві, - укладення шлюбного договору або контракту.

Взагалі, навіть якщо такого договору немає, то за Сімейним кодексом, «майно, нажите подружжям під час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю». При цьому право на спільне майно мають обоє - навіть в тому випадку, якщо хтось весь цей час працював, іншими словами «наживав», а інший сидів вдома, виховував дітей і займався господарством.

Визначитися зі своїми зобов'язаннями і знати свої права перед вступом шлюб нікому не завадить. Але, збираючись під вінець і готуючись поділити разом і радість, і горе, юні не бажають думати про складання шлюбного договору. Це здається їм жорсткої не зовсім доречною мірою. З одного боку - пропозиція руки і серця, а з іншого боку - умови розподілу майна? Так, це неспівставні питання, нескінченний конфлікт серця і розуму, але рішення за вами.

Не можна не зважати на те, що зараз з кожним днем ??ми все рішучіше і сміливіше йдемо до цивілізованих відносин, а значить, і сімейні взаємини необхідно оформляти по-діловому, щоб потім не було боляче і сумно, тим паче, як показує досвід, узи любові нерідко виявляються значно слабше матеріальних інтересів.

На Заході давно існує така форма юридичної контракту, як шлюбний договір. У нашій країні до такої форми укладення сімейних відносин прийшли значно пізніше, так як до середини XIX століття, коли в сімейних відносинах найбільш важливу і р.



шающуюроль грала церква, якщо уряд, прийнято було вважати, що шлюб - це поняття духовне не повинно поширюватися на матеріальні цінності.

Але час не стоїть на місці, і настав момент, коли рівень матеріального добробуту став грати важнуюроль в шлюбних відносинах. Тоді було прийнято рішення перенести деякі аспекти сімейного життя в певну форму юридичного контракту, здатного завчасно обговорити важливі моменти життя обох подружжя.

Шлюбний договір - це офіційний документ, який покликаний регулювати майнову сферу шлюбних відносин, при цьому поширюється він на те майно, яке було придбано як до реєстрації, так і при спільного життя. Основний принцип, згідно з яким будується цей документ, - взаємовигідність і добровільність. Це означає, що документ має силу лише тоді, коли він включає в себе положення, що зачіпають інтереси обох сторін, а висновок його передбачається лише за обопільного бажання і виключає примус будь-якого типу.

Це свого роду угода, головні пункти якої можуть бути обумовлені до реєстрації, але в офіційну силу цей документ вступає лише з дня початку офіційних відносин. При складанні його в нашій країні неодмінно присутність юридичної особи, наділеного певними можливостями, яким може бути нотаріус. В інших країнах, наприклад у Франції, під час підписання шлюбного договору досить присутності особи, що представляє уряд.